Поради батькам

Поради батькам з правового виховання дитини

      Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

1.     Коли порушуються права дитини?

         Коли немає безпеки для її життя та здоров”я.

         Коли її потреби ігноруються.

         Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.

         Коли порушується недоторканість дитини.

         Коли дитину ізолюють.

         Коли дитину залякують.

         Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім”ї рішення.

         Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.

         Коли її особисті речі не є недоторканими.

         Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.

         Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

2.     Як реагує дитина на порушення її прав?

           Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б”ється, замикається в собі і т.д.)

           Її турбує особиста безпека і любов до неї.

           Вона часто буває в поганому настрої.

           Може втекти з дому.

           Може приймати наркотики або алкоголь.

           Може робити спроби суіциду (замаху на своє життя).

 3.     Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

         Пам”ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої  власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно                   поважати.

         Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких                   родичів, сусідів.

         Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.

         Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.

         Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.

         Пам”ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.

         Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

         Залучати дитину для створення сімейних правил.

Пам’ятка  для батьків

1. Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.

9. Виховання – це наступність дій.

10. Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

Ви повинні знати:

1.  З ким приятелює ваша дитина.

2. Де проводить вільний час.

3. Чи не пропускає занять у школі.

4. У якому вигляді або стані повертається додому.

Не дозволяйте дітям та підліткам:

1. Йти з дому на довгий час.

2. Ночувати у малознайомих для вас осіб.

3. Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.

4. Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

5. Носити чужий одяг.

6. Зберігати чужі речі.

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли:

- в домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

- в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити   про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

- в домі з’явилися  голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

- в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

- в домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

- відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися  сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Кілька коротких правил для батьків:

 1.Показуйте  дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.

 2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.

 3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які  її запитання .

 4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

 5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із     дорослими.

 6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .

 7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .

 8.Завжди говоріть  дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.

 9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.

 10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує  особистість  дитини .

 11.Визнайте право дитини на помилку .

 12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .

 13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .

 14.І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .